9 січня
Різдвяний вертеп
Вертепні вистави з'явилися в Україні в першій пол. XVII ст. Традиція вертепів колись була поширена по всій території нашої країни. Вертепна вистава це маленький руховий театр з різдвяною тематикою, який супроводжується веселощами, колядками та безліччю позитивних емоцій. Пересвідчитися в цьому Ви зможете у внутрішньому подвір'ї Ратуші на конкурсі вертепів.
2 січня
Музичний проект "Вночі"
Уже традиційно в перші дні Нового Року у Львові відбудуваються Новорічні вечори в Опері. Цього разу на численні прохання глядачів - Святослав Вакарчук з концертом "Вночі". За настроєм цей музичний проект схожий на картини художників-імпресіоністів. Концентровані емоції, що висловлють найважливіше з внутрішнього світу автора.
12 січня
Напередодні "Старого нового року"
Після Різдва в ніч з 13 на 14 січня приходить "Старий новий рік" або "Щедрий вечір". До цього дня з хати не виносять дідуха і навіть не замітають у хаті, щоби не вимести щастя. У цей день не можна сваритися, не можна згадувати "злого", не можна нічого ані позичати, ані дарувати, хіба що посівальникам та "перебраним"...
13 січня
"Щедрий вечір"
У народній традиції в цей відзначають "Щедрий вечір", або свято Меланки. Супроводжується святкування щедрівками – обрядовими піснями, які співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Існує кілька різновидів щедрівок - дитячі, жартівливі, пародійні. У деяких місцевостях України, як і на Святвечір, в цей день готували 12 страв, варили другу "щедру кутю".
8 січня
Свято Пампуха
Уже третій рік поспіль у Львові в рамках Різдвяних святкувань відбувається свято присвячене традиційній страві для багатьох народів - "пампушку". В програмі свята: різдвяний парад, розіграші лотерей, конкурс вертепів, святкові концертами від гуртів Бурдон, Перкалаба, Файно та безлічь різноманітних сюрпризів.
10 січня
Пампушки українські з часником
Дріжджі висипати в 50–100 г. теплого молока і залишити, не перемішуючи, на 10-15 хв. Потім розчин добре перемішати з борошном та цукром та дати підійти в теплому місці 20-30 хв. З готового тіста скатати кульки вагою 25-30 г., покласти їх у форму одна біля одної та дати їм підійти в теплому місці 20-30 хв. Змастити пампушки яйцем та випікати 15-20 хв. при температурі 180-190 С. Готові пампушки полити часниковим соусом.
4 січня
Різдвяна обрядовість
Один з цікавих обрядів – традиція підстелювати кожух під відро з водою, яке приносять до хати на Різдво. Оскільки кожух колись був символом багатства, вважалося добрим знаком виконувати такий обряд. Кожух стелили і під принесений дідух, щоб у домі завжди був достаток. Деякі обряди здійснюються і по сьогодні. Багато українських сімей перед тим, як на різдвяний стіл ставити страви, по чотирьох його боках розкладають часник, що, як вважали колись, мав властивість відганяти злих духів. Багато хто і тепер кладе під стіл сіно, а також залишає стіл неприбраним до ранку бо вірять, що душі близьких зможуть скуштувати страви. Ну і, звичайно, дванадцять страв по сьогодні символізують віру в дванадцять апостолів Христових.
14 січня
Свято Меланки
В цей день коли починає світати, діти йдуть щедрувати та посівати зерном. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком. На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають "Меланкою".
7 січня
"Коляд коляд колядиця..."
Жоден поважний вертеп не може обійтися без звізди. Попереду колядників завжди йде звіздар, котрий несе Вифлеємську зорю, яка вказує шлях колядникам. В рамках фестивалю "Спалах різдвяної звізди" усіх охочих навчать як робити такі зірки. Різдво у Львові важко уявити без звуків колядок. У храмі Пресвятої Євхаристії уже традиційно в рамках різдвяного фестивалю "Велика Коляда" звучатиме велична та добра колядка.
11 січня
Крижана "Різдвяна Феєрія"
Цього року у місті Львові триває зимовий фестиваль "Святосніг". Це проект по відродженню традицій зимових святкувань на Україні, які мають свою давню історію. Композиції зі снігу та льоду розташовані в історичній частині міста, а саме - біля каплиці Боїмів, Порохової вежі та на площі Мистецтв по вул. Валовій (біля Музею Ідей). Запрошуємо завітати на снігове свято та поринути в справжню різдвяну казку.
15 січня
"Щедрий вечір з добрим джазом"
Уже традиційно у нашому місті відбуваються святкові дійства в рамках проекту "Наше Різдво". Новинкою цього року будуть авторські джазові обробки колядок та щедрівок від гурту "Shockolad", за участі Надії Жук, Ярини Прокопчук, Лариси Руденко, Андрія Бадюка та Соломії Чубай. Поважай себе – слухай добру музику!
1 січня
Новорічна ялинка
В Україні ялинка з'явилась у XVII ст. за наказом російського царя Петра І. Спочатку її ставили тільки у містах — в селах головним святковим атрибутом залишався давній український "дідух". Остаточно ялинку підтримала радянська влада, щоб поєднати російські та українські звичаї. Ялинка дотепер залишається символом Нового року у Львові.
6 січня
Святий вечір
В цей день православні християни збираються за родинним столом до Святої вечері. За традицією на Святвечір готують 12 пісних страв: кутя, узвар, горох, капусник, рибні страви, голубці, борщ, вареники, млинці, каша, пампушки, гриби. Вечерю починають після того як на небі сходить перша зірка з молитви та із куштування головної страви столу - куті. Основним атрибутом Святвечора є Різдвяна шопка - макет, що являє вифлеємську повітку, в ніч коли народився Ісус Христос.
5 січня
Різдвяний дідух
Традиційною різдвяною прикрасою українських домівок є дідух. Його виготовляють з необмолоченого пшеничного чи житнього сніпу, що спеціально зберігають від часу обжинків. У народі цей святковий сніп називають "дідом", "дідухом" чи "колядником". Спочатку дідух був символом врожаю, згодом, його почали ставити і оздоблювати на Святу вечерю, пояснюючи це тим, що Ісус
Христос народився на сіні. Дідух ставлять у найпочесніше у хаті місце - під іконами і традиційно прикрашають печивом, яблуками, горіхами та калиною.
3 січня
Різдвяна кутя
Традиція приготування куті походить з язичницьких часів, але тепер це традиційна різдвяна страва в Україні, Росії та Білорусі. Назва страви українського походження. Готову кутю господарі ставили на покуть – так на західній Україні називали куток, де висіли ікони. Отже, кутя – це те, що стоїть у святому кутку. Складники куті мали для слов'ян символічне значення: зварена із хлібних зерен, вона означала безперервність життя, мед символізував здоров'я і благополуччя, мак та горіхи – достаток у родині.
Кожного дня відкриватиметься нова комірка календарика і Ви зможете прочитати більше про події та звичаї цих святкових днів. Заходьте на нашу сторінку щодня!
